Історія кафедри

    ПОГЛЯД У ІСТОРІЮ КАФЕДРИ

    Кафедра госпітальної хірургії заснована в 1944р., очолювана з перших років свого існування обдарованими хірургами, прекрасними організаторами лікувальної справи та педагогічного процесу, високоосвіченими, талано­витими вченими, швидко набула популярності та довіри населення Буковини. Незважаючи на труднощі післявоєнного часу, вона стала авторитетною шко­лою хірургічної підготовки студентів і лікарів. Першим завідувачем кафедри був професор Є.Р. Цитрицький, який на той час, з 1945 по 1955 pік, обіймав посаду завідувача кафедр факультетської хірургії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, а з 1946 р. – і загальної хірургії. Народився Євген Річардович у 1901 року в м. Баку. У 1924 p. закінчив Харківський медичний інститут. Упродовж 1924-1926 pp. працював практичним лікарем у лікувальних закладах м. Харкова. З 1926 p. – ординатор хірургічної клініки Харківського медичного інституту, а згодом – доцент (з 1941 p.) кафедри факультетської хірургії цього ж інституту. У 1941 p. захистив кандидатську дисертацію на тему “Тканевая реакция в гнойно-хирургической ране под влиянием лечения лизоцимом”, у січні 1945 р. був направлений на роботу в Чернівецький медичний інститут. Працюючи завідувачем кафедри, він провів велику організаторську роботу щодо створення кафедри госпітальної хірург­гії, у цей час практичні заняття на кафедрі проводили лікарі хірургічного відділення Е.Ф. Флор та Д.А. Гульман. У 1947 р. захистив докторську дисертацію на тему “Огнестрельные интрацеребральные абсцессы (клиника, диагностика и терапия)”, у 1948р. йому присвоєно вчене звання професора.

    Науковий напрямок досліджень Є.Р. Цитрицького полягав у вивченні проблеми діагностики та лікування гнійної інфекції, у тому числі вогнепальної. Ним започатковано також вивчення проблеми ендемічного зоба на Буковині. Він – автор 18 наукових праць, під його керівництвом виконано дві докторські і п’ять кандидатських дисертацій.

    У листопаді 1945 року кафедру госпітальної хірургії очолив та протягом 10 років нею керував професор О.Ю. Мангейм. 

     
     
            А.Ю. Мангейм народився 3 червня 1892 року в Мінську в сім’ї службовця. Після закінчення класичної гімназії в Мінську А.Ю. Мангейм виїжджає до Франції і поступає на медичний факультет Паризького університету “Сорбона”, який він закінчує в 1914 році. Державні іспити на звання лікаря здав в Дерптському (Юр’євському) університеті в 1915 році. 
            Повернувшись на вітчизну А.Ю. Мангейм починає свою трудову діяльність в якості польового хірурга діючої армії під керівництвом таких видатних діячів вітчизняної хірургії, як Н.Н. Петров, Н.Н. Бурденко.
            В 1918 році він був лікарем дивізійного лазарету. В 1919-1921 роках А.Ю. Мангейм продовжує свою хірургічну діяльність в Червенському районі Білоруської РСР. З 1921 року до початку Великої Вітчизняної війни Олександр Юхимович талановитий хірург-клініцист працює в Білоруському державному медичному інституті, де проходить шлях від ординатора до завідуючого кафедрою загальної хірургії ( 1924 рік - асистент, 1927 – старший асистент, 1930 - доцент хiрургiчної клiнiки Бiлоруського медичного iнституту).             
            Ним виконана і в 1934 році захищена докторська дисертація на тему: “Материалы к  изучению вопроса об  этиологии и патогенезе обезображивающих  артритов”, після захисту в 1934 році йому присуджено вчений ступінь доктора медичних наук і він призначається завідувачем кафедри пропедевтичної хірургії Білоруського медичного інституту. 
            В 1941-1945 рр. проф. А.Ю. Мангейм керує кафедрою госпітальної хірургії Сталінабадського медичного інституту і одночасно проводить велику консультативну роботу в евакогоспіталях  Наркомздраву Таджикистану.  За цінну допомогу практичній медицині   і велику науково-педагогічну  роботу йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки Таджицької РСР.
    В 1945 р. А.Ю. Мангейм обирається завідувачем кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту, якою керує впродовж 10 років. На звільненій Буковині він був одним із перших організаторів Обласного хірургічного товариства, головою якого його неодноразово обирали. Проф. О.  Ю. Мангейм і очолюваний ним колектив лікарів, які за сумісництвом були викладачами кафедри (Ф.М.Пехович, Є.Ф. Флор, Д.А. Гульман і А.Ю. Юльгенсон) багато зробили для розширення бази клініки, становлення навчального процесу та розвитку хірургії на Буковині. Закладена ним наукова тематика кафедри включала питання гнійної хірургії і  травматології. 
    Під керівництвом проф. О.  Ю. Мангейм в Чернівецькому медичному інституті виконані і захищені 3 кандидатські (Ф.М. Пехович, Д.А. Гульман і Т.І. Носкова) і докторська (В.В. Попов).
    Ним опубліковано понад 50 наукових праць, в т.ч. 3 монографії, присвячені гнійній хірургії та патології дитячого віку і навчальний посібник по дитячій хірургії.
    За багаторічну науково-педагогічну діяльність проф. А.Ю. Мангейм нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і двома медалями, званням - заслужений діяч науки УРСР (1945р.).
    В останні роки життя, прикований хворобою до ліжка, Олександр Юхимович до кінця своїх днів продовжував узагальнювати свій багаторічний досвід хірурга, працюючи над монографією “О дренаже в хирургии”.
    4.03.1959 року у віці 67 років, Олександр Юхимович Мангейм помер.    

    У вересні 1955 року завідувачем кафедри обрано професора В.Л. Хенкіна.

     
         Народився 12.04.1902 р. в м. Ростов-на-Дону. У 1926 p. закінчив медичний факультет Північно-Кавказького університету. До 1938 p. працював на кафедрі факультетської хірургії цього ж університету, а згодом – завідувачем хірургічного відділення однієї з ЦРЛ Ростовської області.
           У 1939
     p. захистив кандидатську дисертацію і працював доцентом на кафедрі госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту. Упродовж 1941-1945 pp. В.Л.Хенкін працював армійським хірургом 56-ої армії, головним хірургом окремої Приморської армії, начальником відділення Головного військового госпіталю ім. Бурденка в Москві. У 1946 p. В.Л.Хенкін повернувся на роботу до Ростовського медичного інституту на кафедру госпітальної хірургії, де захистив докторську дисертацію на тему: “Пересадка щитовидной железы (1949 р.).
            Професор з 1952 р. У 1950-1955 pp. – завідувач кафедри госпітальної хірургії та декан медичного факультету Ужгородського університету. У 1971-1974 pp. – науковий консультант кафедри факультетської хірургії.
            З-під пера професора В.Л.Хенкіна вийшло понад 80 наукових праць, дві монографії – Ранения кровеносных сосудов” (1947 р.), Резекция легких по поводу туберкулеза” (1959 р.). Він активно працював над проблемами розвитку торакальної та серцево-судинної хірургії, займався пластичною хірургією при розщепленні губи, піднебіння, опіках. Професором В.Л.Хенкіним на Буковині створена школа хірургів, які гідно продовжують його справу.
            Під його керівництвом підготували і захистили кандидатські дисертації Ф.З.Головко, В.І.Бережний, І.Л.Неминуща, О.Л.Сивопляс, C.I.Паляниця та докторські – Л.О.Мельник, Т.І.Носкова, А.М.Пихович.
            Професор В.Л.Хенкін був головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів, його портрет занесено до галереї портретів фундаторів наукових шкіл академії.Нагороджений двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни І ступеня та трьома медалями

    У 1962 році у зв’язку з переведенням професора В.Л. Хенкіна на посаду завідувача кафедри факультетської хірургії, кафедру госпітальної хірургії очолив професор Л.І. Роман.

     
     
           Народився 17.02.1918 р. в м. Ростов-на-Дону (Росія).
    У 1941 p. закінчив Ростовський медичний інститут. Упродовж 1941-1945 pp
    . працював військовим хірургом у полкових, дивізійних і фронтових госпіталях. 
         Основним напрямком його наукових пошуків була розробка методів лікування захворювань сечовивідної системи. Він запровадив ряд хірургічних втручань при захворюванні жовчовивідних шляхів та дванадцятипалої кишки.
      Під керівництвом професора Л.І.Романа підготовлено і захищено 6 кандидатських (С.Д.Микитюк, Г.П.Шамрей, Б.Ф.Олійник, І.І.Гичко, Б.Ф.Столяр, А.В.Цагурашвілі) і 2 докторські дисертації (А.В.Живець-кий, Т.Л.Томусяк).
    Нагороджений орденами Червоної Зірки і Вітчизняної війни 1-го ступеня та вісьмома медалями.  
    Після закінчення війни – хірург Ростовської лікарні невідкладної допомоги.
         У 1952 p. захистив кандидатську дисертацію на тему: Плевраль­ные осложнения у раненых в грудь в армейском и фронтовом районах”, у 1961 р. – докторську на тему: “Оментоорганопластика при портальной гипертензии. Клинико-экспериментальное исследование.
       З 1950 р. – асистент, з 1954 р. – доцент кафедри факультетської хірургії Чернівецького медичного інституту,  професор з 1964 р.
           Колектив кафедри на чолі з професором Л.І. Романом брав активну участь у впровадженні нових форм викладання клінічної хірургії, перебудови навчальної програми, максимального залучення студентів до практичної діяльності. Після виходу на пенсію професора Л.І. Романа, з лютого 1982 р. тимчасово виконував обов’язки завідувача доцент С.І. Паляниця. 

    Професор Л.І.Роман – автор 150 наукових праць,  18 авторських свідоцтв.
          Основним напрямком його наукових пошуків була розробка методів лікування захворювань сечо­вивідної системи. Він запровадив ряд хірургічних втручань при захворюванні жовчовивідних шляхів та дванадцятипалої кишки, портальній гіпертензії. 

    Після виходу на пенсію професора Л.І. Романа, з лютого 1982 р. тимчасово виконував обов’язки завідувача кафедри - доцент С.І. Паляниця.
     
     
    Народився у 1931 році в с. Зелені Курилівці Хмельницької області. У 1960 pоці закінчив Чернівецький медичний інститут і був залишений на кафедрі госпітальної хірургії на посаді старшого лаборанта. З 1961 pоку – асистент цієї кафедри. У 1967 pоці захистив кандидатську дисертацію на тему “Порівняльна оцінка ефективності комплексного оперативного і консервативних методів відновлення прохідності артеріальних судин при тромбоемболії”. У 1978 pоці затверджений доцентом кафедри госпітальної хірургії. Автор 64 наукових праць, 12 рацпропозицій та двох винаходів.


    У вересні 1983 р. кафедру очолив професор О.В. Алексєєнко. 


     
     
    Народився 13.03.1939 р. в с. Баладек Туруго-Чумиканського району Хабаровського краю (Росія). Закінчив у 1962р. Хабаровський медичний інститут. До 1972 р. працював практичним хірургом на посаді ординатора та зав. відділення Хабаровської крайової лікарні. З 1972 по 1979 рік працював старшим науковим співробітником відділення торакальної хірургії Ялтинського НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Об использовании местной гипотермии при некоторых оперативных вмешательствах на почках в условиях сухого операционного поля при полной блокаде внутрипочечного кровообращения, а в 1981 р. – докторську на тему: Хирургическое лечение больных с распространенными формами хронических нагноительных заболеваний легких. У 1979 р. обраний на посаду доцента з курсу торакальної хірургії Чернівецького медичного  інституту. У 1985 р. присвоєно звання професора.
                Основний напрямок його наукових досліджень – розробка та впровадження внутрішньотканинного електрофорезу, хірургічна корекція шлунково-стравоходного рефлюксу, хірургічне лікування захворювань легень та середостіння. Автор 184 праць, в т.ч. монографії “Внутри-тканевой электрофорез” (1991) та посібників: “Хірургічне лікування кил стравоходного отвору діафрагми” (1996); “Вади розвитку легенів” (1996); “Пошкодження грудей” (1997). Здійснив 6 винаходів та розробив 46 раціоналізаторських пропозицій.
    Під його керівництвом підготували і захистили кандидатські дисертації В.В. Тарабанчук, С.С.Теплицький, В.В. Гусак, І.В. Гарбузо­ва, І.Р. Ніцович, С.С. Федоряк, В.Б. Рева, О.В. Білик, С.І. Іващук, І.В.Шкварковський та докторські – Р.В.Сенютович, А.Г.Іфтодій.
               Професор О.В.Алексєєнко – член Української академії наук Національного прогресу, нагороджений знаком “Відмінник охорони здоров’я”.


    У 2002 році кафедру госпітальної хірургії очолив професор А.Г. Іфтодій.

     
         
            Народився 16.03.1952 року в с. Молодія Чернівецької області. 
            Іфтодій А. Г., 1952 р.н.  Закінчив Чернівецький дер­жав­­­ний медичний інститут за спе­ці­альністю "лікувальна спра­ва" у 1975 р.
            Свою діяльність Андрій Григорович розпочав практичним хірургом. Після закінчення інтернатури працював лікарем-хірургом у Чемеровецькій ЦРЛ Хмельницької області. 
            В 1980 р. поступив в клінічну ординатуру на базі кафедри госпітальної хірургії Чернівецького державного ме¬дичного інституту. Після закінчення ординатури в 1982 р. перейшов працювати ординатором хірургічного відділення №1 міської клінічної лікарні № 1 м. Чернівці до 1991 р. Працюючи практичним лікарем, навчався в заочній аспірантурі та захистив кандидатську дисертацію 24 листопада 1988 року. 
            Кандидат медичних наук з 1989 року, докторську дисертацію захистив 13 квітня 1999 року.
            Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації 21 рік у Чернівецькому державному медичному інституті (з 30.06.1997 р. - Буковинській державній медичній академії, з 2004 р. - Буковинський державний медичний університет).
            Основні етапи педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, місце роботи та посада:
            1991-1994 рр. - асистент кафедри госпітальної хірургії
            1994-2001 рр. - доцент кафедри госпітальної хірургії.
            З лютого 2001 - по квітень 2002 рр. - професор кафедри госпітальної хірургії.
            03.04 2002 р. - переведений на посаду завідувача кафедри госпітальної хірургії до заміщення посади за конкурсом.
            З 06.2002 р. - займає посаду завідувача кафедри на конкурсній основі.
            20.06.2002 р. присвоєно вчене звання "професор".
            Іфтодій А.Г. веде основний навчальний курс "госпітальна хірургія", читає лекції, проводить практичні, семінарські заняття, тематичні обходи із студентами 5 та 6 курсів, клінічними ординаторами, аспірантами та лікарями-інтернами, приймає заліки та іспити. 
            Брав участь у написанні методичних розробок практичних занять з госпітальної хірургії для викладачів кафедри та методичних вказівок для студентів 5 і 6 курсів. 

            Автор 3 підручників, 9 монографій, 31 навчального посібника, більше 300 статей і тез, 9 інформаційних листів, 1 нововведення, 30 авторських свідоцтв і патентів України на винахід. 

         
            Іфтодій А.Г. підготував сімох кандидатів медичних наук: Гребенюка В.І., Якобчук С.О, Більцана О.В, Гродецького В.К., Русака О.Б., Коломойця О.М., Козловську І.М. підготував магістра медицини Русака О.Б., Козловську І.М., Білоокого В.В.та Москалюка О.П.
            В 2012 р. проф. Іфтодію А.Г. за видатні досягнення в галузі медицини присвоєне звання - "Заслужений лікар України".
            У 2015 р. нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом.    


           Колектив кафедри продовжує активну і плідну діяльність, спрямовану на вдосконалення та оптимізацію навчального процесу, підготовку молодих фахівців, розвиток вітчизняної хірургії, розробку та впровадження наукових досягнень у практику охорони здоров’я. Сьогоднішній згуртований колектив кафедри представлений як досвідченими викладачами, так і талановитою молоддю – з оптимізмом дивиться у майбутнє, сповнений творчих планів і готовий виконати складні завдання в освітній та науковій галузях.